:: ПОРЯДОК ПЕРЕВІРКИ РРО на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій » Статьи » Законодательство » Товарно-кассовое - Новый Алгоритм - Автоматизация предприятий и оптимизация бизнес процессов.

Опрос

Чем 2-х карточный мобильный лучше 2-х обычных?

Помещается в карман

142 Все опросы (40%)

Один журнал звонков

55 Все опросы (15%)

Не нужно переключать гарнитуру

57 Все опросы (16%)

Проще найти контакт

11 Все опросы (3%)

Высокая надежность

11 Все опросы (3%)

Труднее где-то забыть

22 Все опросы (6%)

Достаточно одной розетки для зарядки

54 Все опросы (15%)

Опрос завершен

Архив опросов

Действия

Отправить SMS

099,066,095 (MTC / Jeans, Ekotel)

DCC

067,098,097,096 (Kyivstar, Ase&Base, Djuice)

068(Beeline)

039(Golden Telecom)

Календарь

<<	Май 2012						>>
	Пн.	Вт.	Ср.	Чт.	Пт.	Сб.	Вс.
>	30	1	2	3	4	5	6
>	7	8	9	10	11	12	13
>	14	15	16	17	18	19	20
>	21	22	23	24	25	26	27
>	28	29	30	31	1	2	3

Статистика

Посещений всего:

2842377

Посещений сегодня:

Посещений за месяц:

45301

Пик посещаемости:

29311

Посещений вчера:

Подробнее

Сейчас на сайте

Пользователей: 0

Гостей: 11

Главная » Статьи » Законодательство » Товарно-кассовое

ПОРЯДОК ПЕРЕВІРКИ РРО на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій

требования к проверке фискальной техники

Додаток 2
до Протокольного рішення Державної комісії
з питань впровадження електронних систем
i засобів контролю та управління товарним
i грошовим обігом від 26 грудня 2002 р. № 14

ПОРЯДОК ПЕРЕВІРКИ
реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій

Загальні положення
1. Цей порядок перевірки (далі — Порядок) розроблено відповідно до ст. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
2. Порядок поширюється як на вітчизняні, так i на імпортні реєстратори розрахункових операцій для різних сфер застосування, у тому числі на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (далі — реєстратори) i є обов’язковим при підтвердженні їх відповідності вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.
3. У Порядку наведені посилання на такі документи:
Закон України від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315;
Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199;
Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614;
Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614;
Порядок оформлення розрахункових i звітних документів при здійсненні продажу проїзних i перевізних документів на залізничному транспорті, затверджений спільним наказом Міністерства транспорту України та Державної податкової адміністрації України від 24.10.2001 р. № 712/431;
Порядок обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку на додану вартість, затверджений Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем i засобів контролю та управління товарним i грошовим обігом від 15.06.99 р. № 8.
Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджені Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. № 13.
4. Використані в документі поняття, терміни та їх визначення відповідають поняттям, термінам та визначенням, наведеним у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положенні про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, Вимогах щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.
У цьому Порядку використовуються також такі поняття:
заявник — зареєстрований в Україні згідно із законодавством виробник моделі реєстратора або суб’єкт підприємницької діяльності — генеральний постачальник, якому виробник надав право на поставку цієї моделі i який за договором з виробником організовує продаж, технічне обслуговування та ремонт реєстраторів на території України;
засіб контролю — централізовано виготовлена спеціальна номерна пломба підвищеного рівня захисту у вигляді самоклейного знака, форма якого затверджується Державною податковою адміністрацією України;
носій програмної пам’яті — компакт-диск з можливістю одноразового запису, що містить зразок внутрішнього програмного забезпечення реєстратора у машинних кодах, який був поданий Заявником для проведення перевірки реєстратора на відповідність фіскальним вимогам.
верифікатор — технічний засіб контролю, за допомогою якого шляхом послідовного порівняня одиниць виміру інформації (біт, байт) встановлюється ідентичність версій внутрішнього програмного забезпечення реєстратора, що знаходиться в експлуатації, та реєстратра, який проходив перевірку на відповідність фіскальним вимогам.
зіпсований реєстратор — реєстратор, що не забезпечує:
належного друкування чеків (підкладних документів), контрольної стрічки, будь-якого із звітів
(Z-звіт, X-звіт, періодичний або звіт про реалізовані товари тощо), або
відповідності даних за сумами розрахунків, відображеними на касових чеках, даним за сумами розрахунків, відображеним на контрольній стрічці та/або індикаторі клієнта, або
відповідності сумарних даних за касовими чеками, надрукованими протягом робочого дня, загальним сумам виторгів, відображених у Z-звітах, або
збереження даних у фіскальній пам’яті реєстратора, або
блокування основних режимів його роботи у випадках, передбачених фіскальними вимогами.
5. Перевірка реєстраторів проводиться на відповідність:
вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування;
вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановленим Державною податковою адміністрацією України та Національним банком України;
вимогам щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів/послуг, іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових i звітних документів, встановленим Державною комісією з питань впровадження електронних систем i засобів контролю та управління товарним i грошовим обігом (далі — Державна комісія);
технічним вимогам до електронних контрольно-касових реєстраторів для різних сфер застосування, встановленим Державною комісією;
додатковим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування, встановленим Державною комісією;
технічним умовам на спеціалізований реєстратор, погодженим з Державною податковою адміністрацією та центральним органом виконавчої влади, який регулює сферу діяльності, де застосовуватимуться ці реєстратори (у частині відповідності фіскальним вимогам);
Порядку обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку на додану вартість;
Положенню про форму та зміст розрахункових документів;
Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги);
Порядку оформлення розрахункових i звітних документів при здійсненні продажу проїзних i перевізних документів на залізничному транспорті;
конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
6. Перевірка реєстраторів на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій здійснюється:
уповноваженим Державною податковою адміністрацією України випробувальним центром (далі — УВЦ) — з метою встановлення їх відповідності фіскальним вимогам (відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій);
органами державної податкової служби — з метою встановлення відповідності реєстраторів, що перебу-вають в експлуатації, конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника та виявлення виробничих дефектів їх конструкції чи програмного забезпечення.

Порядок проведення перевірки реєстраторів уповноваженим випробувальним центром
7. Для проведення перевірки моделі реєстратора Заявник подає до УВЦ заявку встановленого зразка (додаток 1), а також у двох примірниках:
паспорт (формуляр) на модель реєстратора;
взяту на облік копію зареєстрованих у встановленому порядку технічних умов на заявлену модель (для заявників вітчизняних моделей);
інструкцію з експлуатації;
інструкцію з технічного обслуговування та ремонту реєстратора;
комплект конструкторської документації відповідно до вимог ЄСКД, який містить принципові електричні схеми, складальні креслення, креслення друкованих плат та логотипу виробника;
носій програмної пам’яті;
повний перелік команд i протоколів обміну даними із зовнішніми пристроями, які відповідно до експлуатаційної документації можуть працювати у складі, під управлінням або разом з реєстратором із зазначенням портів, до яких вони можуть бути підключені;
пояснювальну записку;
документи, що підтверджують право заявника (виробника) на використання у зазначеній моделі програмного забезпечення (яке не є його власністю, у тому числі програмного забезпечення, що підтримує обмін даними між реєстратором і паливно-роздавальною колоною (далі — ПРК).
8. Паспорт (формуляр) на модель реєстратора, який повинен містити таку інформацію:
назву моделі (модифікації) реєстратора;
сферу застосування моделі реєстратора;
версію внутрішнього програмного забезпечення реєстратора;
склад комплекту поставки;
місця встановлення пломб (засобів контролю) на корпусі (блоках) реєстратора;
місце встановлення пломби виробника на фіскальному блоці та детальний її опис;
термін служби моделі;
кількість груп з оподаткування, у тому числі з від’ємним підсумком;
максимальну кількість описів товарів, які можуть бути занесені до оперативної пам’яті фіскального блоку реєстратора при програмуванні;
кількість символів у найменуванні товарів, що друкуються в чеку;
швидкість друкування чекової (контрольної) стрічки;
перелік зовнішніх пристроїв, які відповідно до експлуатаційної документації можуть працювати у складі, під управлінням або разом із реєстратором, i портів, до яких кожен з них може бути підключений.
Для спеціалізованих реєстраторів для автозаправних станцій (далі — АЗС) додатково зазначаються такі дані:
типи (модифікації) ПРК, управління якими здійснює реєстратор;
модель (модифікація) програмно-технічного засобу управління ПРК, що входить до складу реєстратора, яка є засобом вимірювальної техніки (для електромеханічних ПРК);
максимально допустима кількість найменувань пального;
максимально допустима кількість резервуарів;
максимально допустима кількість ПРК;
максимально допустима загальна кількість кранів ПРК;
максимально допустима кількість кранів ПРК, які одночасно можуть здійснювати відпускання пального;
принципова схема з’єднання реєстратора з ПРК.
9. Технічні умови на спеціалізований реєстратор для сфери застосування, для якої не встановлено технічних вимог, повинні містити програму та методику проведення випробувань, які мають бути погоджені з УВЦ.
10. Інструкція з експлуатації реєстратора повинна містити:
порядок використання моделі суб’єктом підприємницької діяльності при проведенні розрахункових операцій;
опис реквізитів розрахункових i звітних документів, що друкуються реєстратором;
порядок отримання звітів;
порядок перевірки відповідності моделі реєстратора, що перебуває в експлуатації, конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
11. Пояснювальна записка повинна містити:
опис апаратних та програмних заходів, які забезпечують захист інформації, що накопичується в фіскальній та оперативній пам’яті, від спотворення;
опис апаратних i програмних заходів, які забезпечують захист програмної пам’яті від спотворення;
блок-схему реєстратора;
розрахунок необхідної ємності носіїв фіскальної та оперативної пам’яті.
12. УВЦ перевіряє подані документи на відповідність вимогам, встановленим цим Порядком в тижневий термін після отримання повного комплекту документів надсилає Заявнику оформлене на власному бланку рішення щодо проведення перевірки (за формою, наведеною в додатку 2).
У разі подання неповного комплекту або документів, зміст яких не відповідає встановленим вимогам, УВЦ повертає Заявнику подані ним документи на доопрацювання.
13. При позитивному рішенні за наслідками розгляду документів Заявник укладає з УВЦ договір на проведення робіт з перевірки реєстратора. Термін проведення перевірки не повинен перевищувати 30 днів від дати, обумовленої договором, отримання від Заявника двох зразків реєстратора та оплати зазначених робіт.
14. До дати початку робіт Заявник повинен:
організувати доставку до УВЦ двох зразків реєстратора, опломбованих власними пломбами;
надати зовнішні пристрої (їх імітатори), які відповідно до експлуатаційної документації можуть працювати у складі, під управлінням чи разом із реєстратором. Для спеціалізованих реєстраторів для АЗС надаються імітатори ПРК;
надати обладнання для завантаження програмного забезпечення реєстратора з носія програмної пам’яті до запам’ятовуючого пристрою, де має зберігатися внутрішнє програмне забезпечення реєстратора (програмна пам’ять), та її зчитування з програмної пам’яті реєстратора, а також інструкцію з користування обладнанням;
надати обладнання для перевірки формату та розрядності даних, що зберігаються в фіскальній пам’яті.
15. УВЦ проводить ідентифікацію зразків шляхом порівняння їх маркування, комплектності і конструкції з поданою експлуатаційною та конструкторською документацією. В разі виявлення невідповідності роботи призупиняються, про що УВЦ протягом двох діб надсилає Заявнику відповідне письмове повідомлення. Якщо Заявник у 10-денний термін після одержання зазначеного повідомлення не проінформував УВЦ про свої наміри щодо проведення коригувальних заходів, перевірка припиняється.
16. Перевірка моделі реєстратора УВЦ передбачає:
перевірку відповідності поданої експлуатаційної документації вимогам ГОСТ 2.601-95 та додатковим вимогам щодо змісту документів, викладених у пунктах 8 — 11 цього Порядку;
перевірку зразків моделі реєстратора на відповідність конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника;
перевірку зразків моделі реєстратора на відповідність вимогам нормативних документів, зазначених у п. 5 цього Порядку;
аналіз можливості зчитування програмного забезпечення реєстратора відповідно до порядку, описаного в документації виробника;
оформлення за результатами перевірки протоколу випробувань та експертного висновку щодо відповідності моделі реєстратора розрахункових операцій фіскальним вимогам.
17. Перевірка реєстраторів проводиться відповідно до погоджених Державною податковою адміністрацією України та затверджених керівником УВЦ методик.
Перевірка спеціалізованих реєстраторів, до яких відсутні додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій, здійснюється відповідно до методики, наведеної в технічних умовах на такий реєстратор.
18. Заявник має право спостерігати за ходом проведення перевірки, для чого призначає уповноважену особу, i повідомляє про це в письмовій формі УВЦ.
Уповноважена особа Заявника має право знайомитися з графіком проведення перевірки, бути присутньою при проведенні перевірки на всіх її етапах, вести записи про результати перевірки.
Уповноважена особа Заявника не має права втручатися в хід проведення перевірки, проводити будь-які дії, які можуть вплинути на результат перевірки.
19. У разі якщо Заявник не згоден з ходом проведення чи результатами перевірки, він має право подати до УВЦ відповідну письмову заяву або оскаржити дії УВЦ у встановленому порядку. Зазначена заява розглядається УВЦ протягом двох тижнів.
20. Висновок про відповідність моделі реєстратора кожному пункту вимог повинен робитися лише на підставі об’єктивних даних результатів перевірки.
21. Об’єктивними результатами перевірки слід вважати:
дані, які під час перевірки були надруковані реєстратором на чеках, звітах та контрольній стрічці;
показники контрольно-вимірювальних приладів, що використовуються при проведенні перевірки;
показники індикаторів, які є складовими частинами реєстратора;
показники індикаторів зовнішніх пристроїв, які відповідно до експлуатаційної документації можуть працювати у складі, під управлінням чи разом із реєстратором;
запротокольована послідовність дій при проведенні перевірки реєстратора та наслідки, спричинені цими діями;
результати аналізу конструкторсько-технологічних i схемотехнічних рішень.
22. Не можуть вважатися об’єктивними:
твердження, що певна інформація не стане відомою іншим особам;
посилання на те, що алгоритм роботи, цілісність інформації в програмній, фіскальній та оперативній пам’яті реєстратора (всіх його складових частин) забезпечуються організаційними заходами при виробництві та експлуатації реєстратора;
посилання на алгоритм роботи реєстратора, прояв якого не може бути підтверджений (встановлений) об’єктивними результатами перевірки;
посилання на те, що відомості про конструкцію та алгоритми роботи реєстратора (за виключенням вихідних текстів програм), необхідні для проведення перевірки, не можуть бути надані УВЦ у повному обсязі, оскільки є комерційною таємницею Заявника чи будь-якої іншої особи.
23. Під час проведення перевірки не повинні враховуватися відмови допоміжного обладнання та зовнішнього програмного забезпечення, яке використовується при проведенні перевірки, але не входить до складу реєстратора.
24. За результатами перевірки УВЦ оформляє у трьох примірниках експертний висновок (за формою, наведеною в додатку 3) та протокол випробувань, який є обов’язковим додатком до нього.
25. Протокол випробувань повинен містити дати початку i закінчення перевірки, назву моделі реєстратора, назву сфери застосування, версію внутрішнього програмного забезпечення, висновок про відповідність моделі кожному пункту фіскальних вимог та фіскальним вимогам у цілому.
Чеки та звіти, надруковані реєстраторами при проведенні перевірки, є обов’язковим додатком до протоколу випробувань.
26. Після закінчення перевірки УВЦ надсилає зазначені примірники експертного висновку разом із протоколом випробувань, комплектом документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, та супроводжувальним листом на затвердження до Державної податкової адміністрації, яка у тижневий термін затверджує експертний висновок або надає УВЦ умотивовану відмову i повертає зазначений комплект документів до УВЦ.
27. У разі затвердження експертного висновку УВЦ видає Заявнику два його примірники, третій примірник разом із комплектом документів, наданих Заявником для проведення перевірки, та носій програмної пам’яті, зберігаються в архіві УВЦ:
до моменту виключення моделі з Державного реєстру — для моделі, включеної до зазначеного реєстру;
три роки — для моделі, не включеної до Державного реєстру.
28. У разі невідповідності моделі реєстратора фіскальним вимогам УВЦ повертає Заявнику надані зразки реєстратора для усунення виявлених недоліків.
Перевірка доопрацьованого реєстратора здійснюється у повному обсязі за умови укладання додаткового договору після подання повторної заявки та внесення необхідних змін до комплекту документів, зазначених у пункті 7.
29. У разі підтвердження відповідності моделі реєстратора фіскальним вимогам та затвердження Державною податковою адміністрацією позитивного експертного висновку УВЦ зобов’язаний зберігати отримані від Заявника взірці реєстратора та матеріали до прийняття рішення Державною комісією.
30. У разі включення моделі до Державного реєстру УВЦ зобов’язаний передати до лабораторії контрольних зразків Державної податкової адміністрації опломбований взірець моделі реєстратора, на якому проводились випробування, носій програмної пам’яті, комплект документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, а також третій примірник експертного висновку та протоколу випробувань. У разі неможливості використання зразка моделі реєстратора як контрольного зразка, Заявник повинен надати інший зразок, ідентифікований УВЦ відповідно до пункту 15 цього Порядку.
31. УВЦ повинен забезпечувати конфіденційність інформації, що є комерційною таємницею Заявника. УВЦ відповідно до чинного законодавства несе відповідальність за розголошення відомостей, які є комерційною таємницею Заявника.

Порядок проведення перевірки реєстраторів органами державної податкової служби
32. Перевірка відповідності реєстраторів, що перебувають в експлуатації, конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника та виявлення виробничих дефектів у їх конструкції або програмному забезпеченні (в тому числі не задокументованих виробником можливостей реєстратора), що спричиняють спотворення інформації про обсяг розрахункових операцій, яка заноситься до їх фіскальної пам’яті, здійснюється органами державної податкової служби відповідно до вимог законодавства.
До участі в такій перевірці можуть залучатися представники центру сервісного обслуговування, з яким суб’єкт підприємницької діяльності уклав договір на технічне обслуговування та ремонт реєстраторів.
33. Підставою для проведення органами державної податкової служби перевірки реєстратора, який перебуває в експлуатації, є:
порушення засобу контролю на реєстраторі;
виявлення факту опломбування реєстратора підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у довідці про опломбування;
виявлення факту опломбування реєстратора засобами контролю з порушенням вимог Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги);
застосування зіпсованого реєстратора;
відсутність окремих блоків реєстратора блочної конструкції (або їх від’єднання від реєстратора);
письмове звернення споживача або суб’єкта підприємницької діяльності, що застосовує цей реєстратор.
34. Перевірка відповідності конструкції реєстратора конструкторсько-технологічній документації виробника здійснюється шляхом візуального порівняння елементів конструкції реєстратора з їх відображенням у відповідній документації.
35. Перевірка відповідності програмного забезпечення реєстратора програмній документації виробника здійснюється за допомогою верифікатора.
36. За результатами перевірки в установленому порядку складається акт.

Коментар фахівця

Відповідно до ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ДПА України розробила проект Порядку перевірки реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій (далі — Порядок) та погодила його з Мінпромполітики України (із зауваженнями), Держспоживстандартом України (із зауваженнями), а також Нацбанком України i Держпідприємництва України (без зауважень).
З метою узгодження остаточної редакції проекту Порядку та термінового введення в дію цього документа було вирішено винести його на розгляд Державної комісії з питань впровадження електронних систем i засобів контролю та управління товарним i грошовим обігом (далі — Державна комісія). Як відомо, згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.97 р. № 81, Державна комісія узгоджує проекти документів з питань, що належать до її компетенції.
26 грудня 2002 р. на засіданні Державної комісії було обговорено зауваження до проекту Порядку i схвалено його остаточну редакцію. З метою відновлення перевірок реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) на відповідність вимогам щодо виконання фіскальних функцій (такі перевірки, як відомо, не проводились після затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій) Державна комісія прийняла рішення до введення в установленому порядку в дію зазначеного Порядку керуватися ним як тимчасовим.
Водночас комісія погодилася з пропозицією ДПА України призначити державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових i фондових ринків» (ДП «Укрелекон») уповноваженим випробувальним центром (далі — УВЦ), доручивши йому (за участю акредитованих на проведення відповідних робіт органів сертифікації, випробувальних центрів i лабораторій) організацію та проведення перевірок РРО на відповідність фіскальним вимогам згідно із зазначеним Порядком.
Документ складається з двох частин: Порядку проведення перевірки РРО на відповідність фіскальним вимогам уповноваженим випробувальним центром та Порядку проведення перевірки РРО органами державної податкової служби.
Порядок проведення перевірки РРО на відповідність фіскальним вимогам — це основний документ системи державного регулювання в галузі виробництва й впровадження фіскальних засобів контролю. У минулому році було прийнято ряд важливих документів: Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199; Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджені Протокольним рішенням Державної комісії від 27.06.2002 р. № 13; Технічні вимоги до електронних контрольно-касових реєстраторів для різних сфер застосування, затверджені Протокольним рішенням Державної комісії від 26.12.2002 р. № 14.
За основу Порядку було взято положення та вимоги ДСТУ 3413-96 «Порядок проведення сертифікації продукції», який передбачає загальні процедури та правила перевірки продукції на відповідність встановленим вимогам. I хоча перевірка РРО на відповідність фіскальним вимогам не є сертифікацією продукції, такі перевірки згідно із зазначеним Порядком будуть проводитися за процедурами та правилами, прийнятими під час сертифікації.
В Україні, починаючи з 1993 р., приймалися нормативні документи, які встановлювали вимоги до РРО. Норми, викладені в цих документах, часто дублювалися, допускали подвійне трактування. Звичайно, це негативно впливало на виробництво касової техніки, вносило плутанину під час її перевірок, що, в свою чергу, не могло не позначитися на надійності касових апаратів.
З прийняттям Порядку ситуація докорінно змінилася. Документом визначено вичерпний перелік нормативних актів, згідно з якими проводиться перевірка РРО, до нього ввійшли тільки ті документи, які містять вимоги щодо виконання фіскальних функцій. Стосовно функціональних або «споживчих» характеристик касової техніки, то нормативних вимог до них не встановлено. Виробники самі можуть закладати в касову техніку ті або інші «споживчі» характеристики. Проте це не означає, що контроль за такими параметрами РРО відсутній. Навпаки, Порядком передбачено, що виробники касової техніки повинні в технічній документації відображати основні «споживчі» характеристики РРО. Наприклад, якщо виробник зазначив у документації, що касовий апарат має можливість працювати з технологічним обладнанням (ваги, сканери штрихових кодів тощо), він зобов’язаний надати протоколи зв’язку із зазначеним обладнанням, а предметом перевірки буде виконання РРО фіскальних функцій при роботі з таким обладнанням. Такий підхід дозволяє захистити інтереси споживачів касової техніки від недоброякісної реклами виробників.
Порядком встановлено перелік i зміст документів, які заявник РРО має подати до УВЦ. Слід звернути увагу на появу в цьому переліку носія програмної пам’яті РРО — компакт-диска з можливістю одноразового запису, на якому мають бути записані всі програми, під управлінням яких працює РРО. Надалі такий компакт-диск буде використовуватися як еталон під час перевірок відповідності програмного забезпечення РРО програмній документації виробника.
Наявність такого носія програмної пам’яті вирішує ряд проблем. По-перше, виробник позбавляється можливості випускати РРО з неперевіреними версіями програмного забезпечення. По-друге, виключає появу в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій недосконаних моделей РРО, які виробник неофіційно доопрацьовує протягом усього періоду їх виробництва i реалізації. По-третє, виключаються спірні ситуації, що виникають на місцях під час верифікації (перевірки) внутрішнього програмного забезпечення РРО, які перебувають в експлуатації.
До середини 2002 р. перевірки РРО на відповідність раніше діючим технічним вимогам до електронних контрольно-касових апаратів проводились у випробувальних центрах за різними методиками. При порівняльному аналізі виконання фіскальних функцій та функціональних характеристик моделей РРО, перевірки яких проводили різні центри, виникали певні розбіжності. З метою уникнення таких ситуацій Порядком передбачено, що всі перевірки проводяться за єдиною для всіх випробувальних центрів методикою, погодженою з ДПА України та затвердженою керівником УВЦ, а також визначено критерії об’єктивної оцінки результатів випробувань.
Окремий розділ документа містить Порядок проведення перевірки РРО органами державної податкової служби, передбаченої Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Порядком визначено підстави для проведення таких перевірок, а також передбачено, що в їх проведенні можуть брати участь представники центру сервісного обслуговування, з яким суб’єкт підприємницької діяльності уклав договір на технічне обслуговування та ремонт.
Порядок, схвалений 26.12.2002 р. Державною комісією, має відіграти важливу роль у процесі наведення порядку на ринку касової техніки. Підготовлений з урахуванням досвіду впровадження касової техніки, накопиченого протягом останнього десятиліття, цей документ повинен унеможливити появу на ринку неякісних та ненадійних моделей РРО.

Володимир ДЬЯЧКОВ,
відповідальний секретар Державної комісії, начальник відділу управління організації оперативного контролю Головного управління податкового аудиту та валютного контролю ДПА України

Информация